Більшість біографів-шевченкознавців основну увагу приділяють творчості
поета, акцентуючи на роках кріпацтва, заслання. І мало написано про його
душевні почуття, зокрема про його кохання. Адже він, крім усього, що
стосується його геніальності, був ще й хлопцем, парубком і, нарешті,
реальним мужчиною.
Будучи емоційною і чутливою натурою, Т.Шевченко, як і
кожен поет, закохувався часто. Однак лиха недоля переслідувала його все
життя, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною, про яку
мріяв, особливо в останні роки свого життя.
То хто ж вони були, ті музи, які надихали поета, які давали йому втіху і навівали смуток, які любили його, яких любив він?
Комментариев нет:
Отправить комментарий